ВНУТРІШНЯ СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

СТРАТЕГІЯ (ПОЛІТИКА) ТА ПРОЦЕДУРИ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

  • принцип дитиноцентризму, як спрямування освітньої діяльності закладу на головного суб’єкта  – дитину та здійсненя всх змін на її користь;
  • принцип цілісності системи управління якістю, який розглядає всі компоненти діяльності закладу освіти як взаємопов’язані, що створює взаємозалежність між ними;
  • принцип гнучкості та адаптивності системи освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства;
  • принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
  • системності в управлінні якістю на всіх стадіях  освітнього  процесу;
  • принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
  • принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу;
  • відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

              Основні політики і процедури вивчення якості освітньої діяльності гімназії:

  • система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти;
  • самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
  • система оцінювання навчальних досягнень учнів;
  • професійне зростання керівних та педагогічних працівників;
  • забезпечення публічності інформації відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту»;
  • забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів;
  • запобігання та протидія боулінгу (цькуванню);
  • інші політики і процедури.

                   Напрямки та вимоги для самооцінювання  освітніх і управлінських процесів гімназії:

  1. Освітнє середовище закладу освіти:
  2. забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;
  3. створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
  4. формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.
  5. Система оцінювання здобувачів освіти:
  6. наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання результатів навчання;
  7. застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
  8. спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до само оцінювання.
  9. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти:
  10. ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
  11. постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників;
  12. налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти;
  13. організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.
  14. Управлінські процеси закладу освіти:
  15. наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
  16. формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
  17. ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
  18. організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
  19. формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Підходи до оцінювання: кількісний, описовий, комбінований.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти гімназії включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

  • планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
  • організацію (переформатування/створення  організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування  та взаємодії у процесі виконання завдань);
  • контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
  • коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

         Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  •    дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  •    надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
  •    контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  •    об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
  •    посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  •    дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  •    надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

  • академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  •    самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  •    фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
  •    фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
  •    списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
  •    обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
  •    хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  •    необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

Порушення академічної доброчесностіСуб’єкти порушенняОбставини та умови порушення академічної доброчесностіНаслідки і форма відповідальностіОрган / посадова особа, який приймає рішення про призначення  виду відповідальності
  Списування  Здобувачі освітисамостійні  роботи;контрольні роботи;контрольні зрізи знань;річне оцінювання (для екстернів) моніторинги якості знаньПовторне письмове проходження оцінювання Термін -1 тиждень або повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програмиВчителі- предметники, Атестаційна комісія,  оргкомітет, журі
Державна підсумкова атестаціярічне оцінювання (для екстернів)Повторне проходження оцінювання          за графіком             проведення ДПА у закладі
І(шкільний) етап Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсівНе зарахування результатів. Робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учасник       не допускається  до участі в    інших      олімпіадах, конкурсах
  Необ’єктивне оцінювання результатів навчання здобувачів освіти  Педагогічні працівникиСвідоме завищення або заниження оцінки результатів  навчання: усні відповіді;домашні роботи;контрольні роботи;лабораторні та практичні роботи;ДПА;тематичне оцінювання; моніторинги;олімпіадні та конкурсні                  роботиПедагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії , присвоєнні педагогічних званьАдміністрація закладу, атестаційні комісії усіх рівнів
  Обман  Педагогічні працівники                    Навчально – методичні освітні продукти, створені педагогічними працівниками: методичні рекомендації;навчальні посібники;практичні посібники;наочні посібники;методичні збірки;статті  У випадку встановлення порушень такого порядку: спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих розробок, ідей, синтезу або компіляції чужих джерел, використання Інтернету без посилань, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для врахування при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні  педагогічних званьПедагогічна рада закладу, атестаційна комісія закладу освіти

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

  •    ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
  •   особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
  •    знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
  •   оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Реформування загальної середньої освіти передбачає зміни у підходах до оцінювання здобувачів освіти:

  • вимоги до оцінювання результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності;
  • оцінювання має ґрунтуватися на позитивному підході, що передбачає врахування рівня досягнень учня.

                   Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що  зумовлює  принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на  розвиток  конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

До ключових компетентностей належать:

  1. Вільне володіння державною (і рідною у разі відмінності) мовами, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях.
    1. Спілкування іноземними мовами,  що передбачає активне використання рідної  мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти  висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування.
    1. Математична грамотність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому  світі,  моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь  в особистому і суспільному житті людини.
    1. Компетентності в природничих науках і технологіях, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження.
    1. Інформаційно-цифрова компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-цифрової компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях.
    1. Уміння вчитися впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі.
    1. Соціальні і громадянські компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту  та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення  спільної  мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України.
    1. Підприємливість, що передбачає ініціативність, готовність брати відповідальність за власні  рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення  цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
    1. Загальнокультурна грамотність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші  види  мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості.
    1. Екологічна грамотність і здорове життя, що передбачають усвідомлення основи екологічного      природокористування,         дотримання        правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого  розвитку суспільства, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя.

Освітній процес гімназії спрямовується на формування і розвиток ключових компетентностей, посилення ролі особистісного чинника в засвоєнні навчального матеріалу. За компетентнісного підходу оцінюється не обсяг засвоєних знань сам по собі, а те, як ці знання використовуються для вирішення прикладних завдань.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів гімназії:

  • має у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
  • дозволяє досягати та перевищувати ці результати;
  • заохочує учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;
  • розвиває в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;
  • використовує самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності;
  • відстежує засобами формувального оцінювання особистісний поступ здобувачів освіти, формує у них позитивну самооцінку, відзначає досягнення, підтримує бажання навчатися, запобігає побоюванням помилитися.

Система оцінювання здобувачів освіти в гімназії є прозорою та передбачає інформування учнів про критерії оцінювання на початку навчального року та окремо за різними видами навчальної діяльності.

         Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є  поточне,  тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна  підсумкова атестація.

              З метою неперервного відстеження результатів освіти,  їх  прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється на суб’єкт – суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів не передбачає порівняння із досягненнями інших.

 Форми оприлюднення інформації щодо критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів:

  • усна форма;
  • сайт гімназії;
  • інформаційні стенди;
  • інтерактивні інтернет-платформи;
  • сайт дистанційної освіти гімназії.

Оцінювання навчальних досягнень учнів гімназії здійснюється у відповідності до статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

В основі процесу інформування і оприлюднення критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є критерії, затверджені МОН України:

  • Наказ МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
  • Наказ МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»;
  • Наказ МОН України від 20.08.2018 №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»;
  • Наказ МОН України від 27.08.2019 №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу».
  • Начало формы

Конец формы

Критерії оцінювання МОН України є загальними і використовуються як основа, за допомогою якої вибудовується вся система оцінювання здобувачів освіти гімназії. Вчитель при розробленні критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів орієнтується на критерії, затверджені МОН України та враховує:

  • особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт);
  •  освітню програму закладу освіти;
  •  компетенттнісний підхід до викладання предмету;
  •  організаційну форму проведення навчального заняття.

У системі оцінювання навчальних досягнень учнів гімназії крім традиційних, можуть використовуватися інші види оцінювання, які сприяють компетентнісному підходу, наприклад, портфоліо.

Таким чином, процедура оцінювання здобувачів освіти гімназії передбачає:

  • наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання результатів навчання;
  • застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
  • спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до само оцінювання.

КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

         Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників Запорізької суспільно-гуманітарної гімназії №27 Запорізької міської ради Запорізької області встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» та  статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Основною метоюкадрової політики гімназії  є забезпечення ефективної діяльності педагогічних працівників і їх формування як особистостей, що мають високий професіоналізм, фахову компетентність, почуття партнерства; вміють працювати в команді та розділяють організаційну культуру.

           З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

           Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”. Загальна кількість академічних годин  для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких не менше 10 відсотків загальної кількості годин обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами.

              На основі пропозицій педагогічних працівників педагогічна рада закладу освіти формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на наступний календарний рік, що визначає вид, форму, суб’єктів підвищення кваліфікації, кількість годин і строки проходження підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладу освіти.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

  • довгострокове підвищення кваліфікації: курси;
  • короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Запроваджується кілька форм підвищення кваліфікації:

  • інституційна – очна (денна, вечірня) та заочна;
  • дистанційна;
  • мережева;
  • дуальна;
  • на робочому місці;
  • на виробництві.

Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, включаючи порядок оплати, умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації, затверджується Кабінетом Міністрів України.

     Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

         Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

           Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

           Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

           За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

         Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

         Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує  центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

         Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної  оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

З цією метою у гімназії розроблено кваліметричний підхід щодо оцінювання складових професійної компетентності вчителя  за наступними модулями:

  • Модуль1: безперервна освіта
  • Модуль 2: здійснення навчально-виховного процесу
  • Модуль 3: документальне оформлення діяльності
  • Модуль 4: підтримка внутришкільного укладу життя
  • Модуль 5: методична та фахова компетентність.

       Визначення рівня результативності діяльності педагогічних працівників гімназії, оцінювання за якими може бути підставою для визначення їх кваліфікаційних рівнів наведено у додатку 1 даного Положення.

       Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів   і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

         Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

         Таким чином, процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників гімназії передбачає:

  • ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
  • постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників;
  • налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти;
  • організацію педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ

ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

      Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

  • створення умов для переходу від адміністративного стилю  управління до громадсько-державного;
  • раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
  • забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень компетентності випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
  • визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, організація діяльності на засадах тайм-менеджменту;
  • раціональне використання ресурсної бази та створення сприятливих  умов  для її поповнення в сучасних умовах;
  • створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі, яка базується на принципі людино центризму.

Установити ефективність навчально-виховного процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівництва на продуктивність роботи гімназії неможливо без належної оцінки результатів управлінської діяльності.

Якість освітньої діяльності неможлива без розуміння шляхів розвитку гімназії. Цілі розвитку та основні кроки їх досягнення відображено у стратегії розвитку, що визначає систему цінностей гімназії.

Стратегія розвитку гімназії має наступну структуру:

  1. Які наші цінності? Що для нас є важливим, які наші цінності? (унікальність кожної дитини, її право на вибір власного життєвого шляху; безпека та комфорт дитини у школі).
  2. Які ми зараз? Оцінка поточного стану справ, основні комплексні характеристики освітньої системи гімназії, які визначають її поточний стан:
  3. аналіз виконання освітньої програми гімназії;
  4.  комплексний моніторинг освітньої діяльності учнів щодо формування основних предметних компетентностей (на основі кваліметричної моделі);
  5. соціальна адаптація випускників гімназії;
  6. кадрове забезпечення навчально-виховного процесу та підвищення педагогічної майстерності і професійної компетентності педагогів;
  7. результативність роботи з обдарованими учнями за всіма рівнями та напрямками;
  8. динаміка змін учнівського контингенту;
  9. аналіз основних показників системи виховної роботи;
  10. моніторинг стану здоров’я учнів;
  11. аналіз ресурсної бази гімназії та розвиток освітнього середовища закладу.
  12. Якими ми хочемо бути за кілька років?
  13. зміст освітньої діяльності (розробка освітньої програми гімназії із урахуванням профільності та побажань батьків та учнів, впровадження цікавих курсів за вибором);
  14. розвиток матеріальної бази гімназії (дотримання вимог щодо створення безпечного освітнього середовища, універсального дизайну тощо);
  15. позиція засновника стосовно подальшого розвитку гімназії;
  16. Як ми досягаємо поставлених цілей? Планування дій за кожним із напрямів, завдяки виконанню яких ми можемо досягти поставлених цілей.
  17. Як ми дізнаємося, що досягли мети? Забезпечення вимірюваності результатів освітньої діяльності.

Стратегія розвитку гімназії відображається у річному плані, який розробляється з урахуванням освітньої програми. На виконання головної стратегічної мети  спрямована реалізація тактичних цілей, які сформульовано у кожній з  підпрограм за відповідними напрямками, зазначених у стратегії розвитку.

На виконання тактичних цілей за напрямками розвитку спрямована реалізація оперативних цілей, відображених у відповідних розділах підпрограм Стратегії розвитку і річних планах роботи гімназії.

Річний план є основним робочим документом для організації діяльності гімназії протягом навчального року. Структура річного плану може змінюватися у залежності від нормативних вимог та специфіки освітньої діяльності гімназії.

Таким чином, оцінювання управлінської діяльності керівних працівників гімназії передбачає:

  • наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
  • формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
  • ефективність кадрової політики та забезпечення  можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
  • організацію освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
  • формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЯВНОСТІ НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ТОМУ ЧИСЛІ І ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Однією із важливих умов для освітнього процесу є безпечне і комфортне освітнє середовище.

Ресурсне забезпечення освітнього процесу гімназії передбачає наявність:

  • комфортних та безпечних умов навчання та праці;
  • створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
  • формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

Діяльність гімназії з даного напрямку регламентовано цілим блоком відповідних нормативних документів та розділом 7 Програми розвитку «Матеріально-технічне і навчально-методичне забезпечення».

Сучасне освітнє середовище має бути:

  • безпечним;
  • інклюзивним;
  • мотивуючим.

БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ:

  • фізична безпека та комфорт (пожежна, будівельна);
  • нешкідливість умов (санітарні умови, харчування);
  • кібербезпека (фільтрування Інтернет – контенту);
  • психологічна безпека, повага, гідність (антибулінгова політика).

ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ:

  • безбар’єрність (приміщення, територія);
  • рівні можливості;
  • толерантність;
  • розумне пристосування навчального простору.

МОТИВУЮЧЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ:

  • гнучкість організації простору;
  • клас без кордонів (доступ учнів до навчальних матеріалів, книг тощо)

Крім того у гімназії на сучасному етапі розвитку освіти передбачено якісне надання освітніх послуг та організації навчального процесу за дистанційною формою навчання за допомогою  інструментарію платформи Google Sites за посиланням:

https://sites.google.com/d/1W1d2pG5AgcullFo3XFPp_q4lqoNW9HAD/p/1pXFxJ09nX5Q87KhMbTHMmv9zBEnc8coh/edit

Даний інструментарій передбачає надання якісної освіти у дистанційному форматі, а також для самостійної роботи здобувачів освіти, які навчаються за різними формами освіти. Даний ресурс може змінюватися або може бути обрано іншу платформу (у відповідності до можливостей та вимог часу).

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЯВНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ

Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно- комунікаційних технологій в управлінську та освітню  діяльність гімназії.

Така діяльність проводиться у двох напрямках:

  • впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність ;
  • використання ІК-технологій в освітньому процесі.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям – це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури, впровадження уніфікованих засобів доступу до бази даних, поліпшення керування всіх комплексів  інформаційних ресурсів, а також  забезпечення  відповідності інфраструктури стратегічним цілям гімназії..

Інформаційна система управління – це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді.

До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

Забезпечення публічності інформації про заклад освіти

         Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

В гімназії функціонує офіційний веб-сайт: http://ogg27.zp.ua/

На офіційному сайті розміщуються:

  • статут закладу освіти;
  • ¾   ліцензії на провадження освітньої діяльності;
  • ¾   структура та органи управління закладу освіти;
  • ¾   кадровий склад закладу освіти;
  • ¾   освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
  • ¾   територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
  • ¾   фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
  • ¾   мова  освітнього процесу;
  • ¾   наявність вакантних посад;
  • ¾   результати моніторингу якості освіти;
  • ¾   річний звіт про діяльність закладу освіти;
  • ¾   правила прийому до закладу освіти;
  • ¾   умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
  • ¾   інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

        Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

      Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

ВИВЧЕННЯ Й ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ГІМНАЗІЇ

(ПРОВЕДЕННЯ САМООЦІНЮВАННЯ), ЗВІТУВАННЯ ТА

ПЛАНУВАННЯ ПОДАЛЬШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Задля відстеження якості реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти гімназії розроблено механізм вивчення й оцінки діяльності закладу в межах проведення само оцінювання за чотирма головними напрямками діяльності:

  1. Освітнє середовище закладу освіти
  2. Система оцінювання здобувачів освіти.
  3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти.
  4. Управлінські процеси закладу освіти.

Самооцінювання діяльності  (з використанням кількісного, описового та комбінованого підходів) передбачає:

  1. Вивчення стану функціонування системи:
  2. проведення моніторингу процесів системи;
  3. аналіз результатів моніторингу.
  4. Оцінювання результатів діяльності:
  5. визначення рівня якості функціонування системи (високий, достатній, вимагає покращення, низький);
  6. визначення результатів функціонування системи.

Після проведення процедур з  само оцінювання освітньої діяльності у відповідності до ст.30 Закону України «Про освіту» здійснюється звітування керівництва гімназії на офіційному сайті. Звіт включає в себе два основних напрямки узагальнення за підсумками проведення само оцінювання:

  • аналіз стану функціонування системи;
  • визначення шляхів функціонування системи.

Інформація про підсумки проведення самооцінювання узагальнюється у балах та коефіцієнтах прогресу за відповідними критеріями та, як підсумок, напрямками освітньої діяльності (додаток 2 даного Положення)

  Після проведення вищезазначених процедур проводиться планування подальшої діяльності з відповідним внесення коректив за підсумками самооцінювання. Планування, насамперед, передбачає визначення заходів для вдосконалення функціонування системи. У річному плані роботи гімназії виділено окремий розділ за результатами самооцінювання – як план вдосконалення.

            У гімназії впроваджуються наступні моделі самооцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів (відповідно до потреб):

  • щорічне комплексне самооцінювання;
  • щорічне самооцінювання за окремими напрямами діяльності та періодично-комплексне самооцінювання;
  • щорічне самооцінювання за освітніми рівнями.

Більш детально моделі самооцінювання наведено у додатку 3 даного Положення.

У гімназії визначено наступні етапи проведення самооцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів6

  1. Опитування (анкетування) учасників освітнього процесу:
  2. батьків здобувачів освіти;
  3. здобувачів освіти від 14 років;
  4. педагогічних працівників гімназії.
  5. Спостереження:
  6. за освітнім середовищем;
  7. за проведенням навчальних занять.
  8. Вивчення документації.

У відповідності до наказу Державної служби якості освіти України від 09.01.2020 № 01-11/1 визначено наступні рівні оцінювання якості освітньої діяльності:

  1. Високий (перший): 4 бали. Спостерігається у всіх випадках, описаних вербально або у 76%-100%  при математичному обрахунку.
  2. Достатній (другий): 3 бали. Спостерігається у більшості випадків, описаних вербально або у 51%-75% при математичному обрахунку.
  3. Вимагає покращення (третій): 2 бали. Спостерігається у поодиноких випадках або у 26%-50% при математичному обрахунку.
  4. Низький (четвертий): 1 бал.  Випадки не спостерігаються, норма законодавства не дотримується або до 25% при математичному обрахунку.

Шкалу визначення рівнів якості освітньої діяльності та управлінських процесів наведено у додатку 4 даного Положення.

Таким чином, внутрішня система забезпечення якості освіти гімназії і дане Положення є стратегічно вагомим документом, виконання якого тримається на постійному контролі керівництвом та здійснюється постійна кореляція з іншими документами, які визначають діяльність гімназії: Програмою розвитку, освітніми програмами, річними планами роботи закладу (додаток 5 даного Положення).

ВНУТРІШНЯ СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ
Догори